Відео дня
Схожі прогнози мають і аналітики сільгоспкооперативу ПУСК, що створений у межах Всеукраїнської аграрної ради. Вони заявили, що складні погодні умови негативно впливають на майбутній урожай української кукурудзи та соняшника. Можливе повторення 2020 року.
«Запаси продуктивної вологи вкрай низькі. Попри те, що прогнозується зниження температури, відсутність опадів негативно відобразиться на розвитку цих сільгоспкультур. На жаль, може бути повторення 2020 року і скорочення урожайності на 30-35%. Цей факт змушує деяких імпортерів запасатися кукурудзою, поки вона дешева», — застеріг аналітик.
На Тернопільщині закликають не панікувати
У департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОВА повідомили, ще у червні переймалися через врожай ранніх культур, адже град та зливи кілька тижнів поспіль накривали Тернопільщину. Натомість сьогодні мають нормальні показники. Станом на 25 липня, рівень врожайності не є нижчим за тогорічний.
— За оперативними даними всі категорії господарств Тернопільщини зібрали ранніх зернових та зернобобових культур на площі 60,3 тис. га, що на 7,4 тис. га більше до відповідного періоду минулого року. У початково оприбуткованій вазі намолотили 363,1 тис. тонн зерна, середня урожайність – 60,2 ц/га. Наприклад, середня врожайність озимої пшениці – 65,2 ц/га, а ось озимого ячменю – 60,9 ц/га, гороху – 27,0 ц/га. Процес збору врожаю ще триває, — каже начальниця відділу організації виробництва та маркетингу сільськогосподарської продукції Надія Воскресенська.
Щодо врожайності пізніх культур на Тернопільщині, то Надія Воскресенська не дає чітких прогнозів. Журналістам «20 хвилин» наголошує, наша область не страждає від посухи, адже час від часу йдуть рясні дощі.
— Прогнозувати точні масштаби втрат наразі важко, оскільки процес дозрівання та запилення культур триває. Спекотна погода спричиняє стерилізацію пилку, відсутність запилення рослин, формування качанів з пропусками. Якщо говорити за соняшник, то через спеку може сформуватися мілке насіння. Чіткіше уявлення про вплив спеки на врожай матимемо до середини серпня, — повідомила фахівчиня.
Що кажуть фермери?
Журналісти «20 хвилин» звернулися до місцевих фермерів Тернопільщини. Ми дізналися в них, як пережили період рясних дощів та градів, а також як рятують свої врожаї від спеки. Своєю історією поділилися фермер із села Мшанець Петро Іліщук та аграрій зі Скалата Богдан Олійник.
Мільйонні збитки через дощі, а не спеку
У червні Тернопільщину заливали рясні дощі з градом. Від підтоплення страждали як приватні городи, так і фермерські поля. Найбільше дісталося населеним пунктам: Підгайчики, Долина, Мшанець, а також Зборівській громаді. Через те, що зливи були доволі інтенсивними та ще й супроводжувалися шквалистим вітром, фермери подекуди фіксували локальне вилягання посівів, місцями – пошкодження рослин градом.
Ось такий вигляд мали поля пана Петра після зливи
Зі слів мшанецького фермера Петра Іліщука, його поля із соняшником, ріпаком, кукурудзою, пшеницею понад тиждень простояли у воді, а ось від граду постраждала 1/5 території господарства.
— Спробувати врятувати врожайність можна було виключно на пізніх зернових культурах. Тому ми пересіювали 70 га сої, 25 га соняшнику. А ось щодо ранніх, то тільки підживлювали, боролися зі стрімким поширенням грибкових захворювань, — каже пан Петро. — Вдалося врятувати цукровий буряк, збитків не буде. Також прогнозую в себе малі збитки та гарну врожайність кукурудзи. Сою та соняшник будемо спостерігати.
0 0 0 0
Станом на 25 липня, фермер Петро Іліщук вже зібрав врожай ріпаку, гороху, ячменю, ярого ячменю. З ранніх на його полі залишається лише озима пшениця.
— Засаджували ріпаком 200 га землі, у середньому вийшло 2,6 т/га. Загалом врожаю ріпаку зібрали на 230 тонн менше по валовому збору. Економічна кількість збитків по ріпаку – 5 000 000 гривень, від загальних майже 12 000 000 гривень. Великі збитки бачу і по озимій пшениці – 70 га були серйозно пошкоджені. Остаточно сказати не можу, бо ще збираємо. А ось мій сусід частину скосив на корми, бо град повибивав колоски, нічого не сформувалось. Вже немає сенсу тримати його на полі. Горох цього року повністю вцілів, — розповідає Петро Іліщук.
Щодо впливу аномальної спеки на соняшник та кукурудзу, то зі слів пана Петра, його поля від посухи врятували попередні зливи. Земля була вологою і культурам цього вистачило, аби нормально квітнути.
— Ця спека завжди завдає більшої шкоди у південних регіонах України. Там було спекотніше, інколи і понад +50 °C. Тому з одного боку дощі нам принесли економічні збитки з ранніми культурами, а з іншого – врятували від посухи пізні культури. Економічні збитки серйозні, але нічого не зробиш, бо це природа. Маємо підлаштовуватися. Фермерство – завжди ризики, — наголошує пан Петро.
Вологи у землі достатньо
Богдан Олійник — скалатський аграрій та директор ТОВ «Агро-Млин». Вже десятки років чоловік займається вирощуванням зернових, кукурудзи, соняшника, сої, а також яблуневого та вишневого садів. Під час спілкування з журналістами «20 хвилин» вінповідомив, що наразі відбуваються кліматичні зміни. Тому фермерам та аграріям варто бути готовими як до рясних дощів, так і аномальної спеки.
— У червні були дощі, а в липні була спека. Вологи в ґрунті є достатньо, тому всі елементи добре засвоюються. Ця спека не настільки критична для нашого західного регіону, наприклад, як для південного. Цього року вже маємо майже 9 тонн і пшениці, і ячменю. Хороші показники, з того, що бачу на власних полях, — каже Богдан Олійник. — Кукурудза, соняшник у гарному стані. Ми систематично оглядаємо наші поля, боремося зі шкідниками. Бачу, що жодна рослина не посохла. Ймовірно, буде без збитків. Проте остаточно зможу казати після збору врожаю.
Радить Богдан Олійник дбати у першу чергу про землі, на якій плануєте засіювати культуру. З його слів, від «мертвих» ґрунтів не варто очікувати гарних врожаїв.
— Кукурудза, соняшник, пшениця та і всі культури потребують поживних речовин. Якщо буде органіка, біота, а не тільки хімічні добрива, то рослини зможуть вирости і дати врожай за будь-яких кліматичних умов. Бо від ґрунту вони отримують імунітет, поживні речовини. Кожен фермер, аграрій повинен дбати про актуальну систему живлення. Якщо її скласти правильно саме для наших полів, це дасть можливість нівелювати стрес рослин від несприятливих погодних умов, — додає Богдан Олійник.
Читайте також:
Навіщо загартовувати розсаду: поради від Держпродспоживслужби
Де придбати ідеальні плодові дерева та як правильно їх садити: радить розсадник з Тернополя
Білити дерева заборонено! Але хто цим займається?
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.